Наші контакти

75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 Тел.:(05530)-3-11-40 E-mail:kalanchak.biblioteka@gmail.com

СПІВПРАЦЯ. ПОДАРУНКИ



Новий подарунок від Людмили Пострига
Просуваємо літературне краєзнавство !
Новий,  дуже цікавий подарунок від нашої письменниці Людмили Постриган.


     І знов Херсонська письменниця, уродженка села Гаврилівки нашого району,  вчитель за фахом  й покликом душі, а ще знаний на Херсонщині літератор та бібліограф, наш щирий друг Людмила Постриган відвідала нашу Каланчацьку книгозбірню з дуже гарним і цікавим подарунком – бібліографічним довідником «Письменники Херсонщини».
      Нагадаємо, що Людмила Постриган, дівоче прізвище Бугаєнко, народилася 7 травня 1958 року . у селі Гаврилівка Каланчацького району Херсонської області. Успішно закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка у 1984 році й отримала кваліфікацію «Філолог, вчитель російської мови та літератури» та Херсонський педагогічний інститут у 1996 році, за фахом вчитель української мови та літератури.

Людмила Іванівна працювала вчителем в загально-освітніх школах  нашого Каланчацького та Каховського районів, а з 1990 року працює в школах               м. Херсона. 
 1994 року Людмила Постриган –керівник гуртка «Літературне краєзнавство».
  Подарований нашій  центральній районній бібліотеці бібліографічний довідник «Письменники Херсонщини»  має для нас велику цінність. Він дуже змістовно поповнив наше літературне краєзнавство. Цей посібник – вже п’яте видання нашої знаменитої літераторки.

 В довіднику подаються стислі відомості про членів та керівників Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України, про літературні клуби та об’єднання м. Херсона, що нині існують, про  перебування відомих українських та зарубіжних письменників на Херсонщині.


  Книжка дуже цікава та пізнавальна. Вона розрахована на широке читацьке коло освітян, краєзнавців, студентів. Учнів, на всіх, хто цікавиться літературною спадщиною Херсонщини.
   Херсонський письменник, член Херсонської обласної організації НСПУ, член Міжрегіональної спілки письменників України, колега Людмили Іванівни по перу, Леонід Марченко написам: « Чи потрібні такі видання та перевидання, як біографічний довідник «Письменники Херсонщини»?  Безперечно !
  Літературний процес, як і життя, рухається,  постійно змінюється… У когось з-під пера вийшла нова книжка, хтось уже став лауреатом престижної премії, хтось залишив наш край або пішов за далекі обрії, когось прийняли до письменницьких лав…
  Тому праця Постриган Людмили Іванівни – дуже важлива! В першу чергу – для літераторів. Бібліотекарів, учителів, а також для пересічних читачів, тих, хто небайдуже  ставиться до класного письменства. Біографічні довідники з часом стають історичним джерелом, їх шукають, щоб якнайбільше дізнатися про того чи іншого письменника, його творчий шлях.  Таких дослідників та пропагандистів літературної творчості наших письмеників-земляків, як Л.І.Постриган, можна з впевненістю вважати вартовими сучасності, які зберігають необхідні відомості для історії».
   Довідник складається з розділів: Ювілейні та пам’ятні дати письменників Херсонщини 2016 року, представлені ювіляри Херсонщини 2016 – цікава інформація з описом літературної діяльності та літературних надбань Петра Питалєва до 75-річчя з дня народження, Олександра Бутузова,також до його 75 –річчя, Павла Кіндратовича Параскевича до 95-річниці з дня народження, Валентини Нижеголенко, до її 80-річчя та  Ярослава Юрійовича Голобородька до 55-ї річниці з дня народження.

   До уваги читачів список членів Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України, Керівники Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України: Петро Резніков –1959 – 1968,Никифор Білоконь – 1968 – 1971,  Микола Братан –1971 – 2006,  Василь – Загороднюк – 2006 – 2016 років.
 В дописах представлені біографічні відомості, літературна діяльність, перелік творів…


     В наступному розділі кожному члену Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України присвячена коротенька розповідь, фото, біографічні дані, літературна діяльність, твори письменника, нагороди та звання.
  У збірничку подається список літературних клубів, студій, товариств та об’єднань м. Херсона з зазначенням назви, прізвище керівника, дата створення та місце знаходження.
  У всіх розділах представлені  цікаві кольорові фотографії.

           Й завершує довідник яскравий розділ «Побачення з літературою», це фото звіт Людмили Постриган, як керівника гуртка «Літературне краєзнавство».


   В збірнику подається в абетковому порядку   матеріали про перебування українських та       зарубіжних письменників на Херсонській                   землі  в різні часи.
   В бібліотеці зразу ж оформили виставку однієї книги «Просуваємо літературне краєзнавство: Письменники Херсонщини».
  Від щирого серця дякуємо нашій письменниці Людмилі Іванівні Постриган за дружбу, співпрацю та гарний подарунок.
   Запрошуємо до літературно – мистецької зали Каланчацької центральної районної бібліотеки  до куточка «Літературне краєзнавство» та переглянути довідник Людмили Іванівни Постриган «Письменники Херсонщини», детальніше ознайомитися з життєвим та творчим шляхом поетів та письменників Херсонщини та їхніми чудовими творами.


Нові дарунки від Марії Ярової.

ЧУДОВИЙ НОВОРІЧНИЙ ПОДАРУНОК ОТРИМАЛА КАЛАНЧАЦЬКА БІБЛІОТЕКА НАПЕРЕДОДНІ НОВОГО РОКУ - БІБЛІОТЕЧКУ НОВИХ КНИЖОК ВІД  ДРУГА, КОЛИШНЬОЇ КОЛЕГИ З ГОЛОЇ ПРИСТАНІ, ВІДОМОГО ПИСЬМЕННИКА ТА ЖУРНАЛІСТА МАРІЇ ЯРОВОЇ











ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ ДЯКУЄМО МАРІЇ ПАНТЕЛІЇВНІ ЗА ЧУДОВІ КНИЖКИ !




  


НАРОДИЛАСЯ  МАРІЯ ЯРОВА У М. ГОЛА ПРИСТАНЬ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В РОДИНІ РОБІТНИКІВ, ВОСЬМА ДИТИНА В СІМ´Ї. ВОНА ДОВГИЙ ЧАС ПРАЦЮВАЛА ДИРЕКТОРОМ ГОЛОПРИСТАНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ СИСТЕМИ, ТУТ ПРОЖИВАЄ Й ПО НИНІ, ЗВІДСИ ВІДЛІТАЮТЬ В РАЙОНИ ХЕРСОНЩИНИ, ЛИНУТЬ У СВІТ ШАНУВАЛЬНИКІВ ЛІТЕРАТУРНОГО СЛОВА КРАЇНИ ЇЇ ЛІТЕРАТУРНІ ДОПИСИ, СТАТТІ, ДОБІРКИ ВІРШІВ ТА ПРОЗОВИХ ТВОРІВ …
МАРІЯ ПАНТЕЛІЇВНА ЗАКІНЧИЛА КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Т.Г. ШЕВЧЕНКА НАФАКУЛЬТЕТІ ЖУРНАЛІСТИКИ. ЧЛЕН НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ. КРІМ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ, ЗДОБУЛА ЩЕ Й  МЕДИЧНУ.

  ПРОТЯГОМ БАГАТЬОХ РОКІВ ДРУКУВАЛАСЯ МАРІЯ ЯРОВА НА СТОРІНКАХ РАЙОННОЇ ГАЗЕТИ «ЗАПОВІТИ ЛЕНІНА» (НИНІ – «ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ ВІСНИК»), В ОБЛАСНИХ ТА У ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ЧАСОПИСАХМАРІЯ ЯРОВА НАГОРОДЖЕНА ДИПЛОМОМ «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА», МАЄ БАГАТО ІНШИХ НАГОРОД.
  
ОСТАННІ ДВАДЦЯТЬ РОКІВ ПЕРЕД ВИХОДОМ НА ЗАСЛУЖЕНИЙ ВІДПОЧИНОК ПИСЬМЕННИЦЯ ПРАЦЮВАЛА НА НИВІ КУЛЬТУРИ - ПРИСВЯТИЛА БІБЛІОТЕЧНІЙ СПРАВІ, ПРАЦЮЮЧИ НА ПОСАДІ ДИРЕКТОРА ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ СИСТЕМИ В ГОЛОПРИСТАНСЬКОМУ РАЙОНІ. В ЇЇ  ПИСЬМЕННИЦЬКОМУ ДОРОБКУ ЗНАЧНА КІЛЬКІСТЬ ТВОРІВ ІСТОРИЧНОЇ ТЕМАТИКИ, ХУДОЖНІ НАРИСИ, ПОВІСТІ, ОПОВІДАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ.
  СВОЄЮ ТВОРЧІСТЮ ПИСЬМЕННИЦЯ СТВЕРДЖУЄ ДУМКУ ПРО ТЕ, ЩО НЕМАЄ МАЙБУТНЬОГО ТОЙ, ХТО НЕ ЗНАЄ СВОГО МИНУЛОГО.


    З - під пера Марії Пантеліївни вийшли чудові твори – двадцять чотири книжки для дорослих, підлітків та дітей.  У її творчому доробку оповідання, повісті. Вірші, окремі романи… Повість «Знайдена флешка» - двадцять п’ята повість авторки.

     Окрім цієї повісті в цьому новорічному подарунку ще й повість «Приречені» та збірка оповідань під загальною назвою «Вирок совісті», це оповідання «Втоплена обручка», «Віртуальне кохання», «Бабіна крихітка», «Голубина відданість», «Гідра», «Затьмарене щастя», «Незборима веселка», «Вирок совісті» та «Бліда поганка». Марія Пантеліївна подарувала нашій книгозбірні також літературно – художнє видання «Водоспад» - збірник чудових віршів, деякі з них покладені на музику. В збірничку подаються й ноти. Вірші, подані в збірці, систематизовані в тематичні розділи:  «У серці моєму», «Душа болить», «Не з того кінця» та  «Життя вирує».



  Прекрасний подарунок Марії  Ярової гарно поповнив та прикрасив літературний куточок поезій «Перлини Херсонщини» в нашому літературно – мистецькій залі. Твори, одержані раніше й ці – нові творчі доробки письменниці користуються великим інтересом у наших користувачів. 
    Ми високо цінуємо та щиро дякуємо Вам за дружбу та співпрацю.
   Вихід нової книги – це завжди подія, а за нинішніх реалій – взагалі подія непересічна. 
   Бажаємо Вам й надалі невичерпної енергії, аби й надалі Ваша душа творча невтомно працювала на благо нашої рідної Неньки – України, наш сильний, мужній, вільний, гордий український народ, народжуйте  нові й нові образи, аби Велика Любов до України зігрівала кожну літеру, написану вами, аби все, що випливло  з-під Вашого пера, було й надалі якісним і непересічним, і щоб видавці та літературні агенти з самого ранку займали чергу під вашими дверима.
    Бажаємо Вам, щоб ніколи не міліла невичерпна криниця Вашого  таланту та творчого Вам натхнення, шановна Маріє Пантеліївно !
   Щиро вітаємо  Вас з виходом у світ Вашої нової книжки !!! 
         Щастя та нових Вам творчих ужинків !


Так було...





  Рідко проходить день, тиждень, місяць, щоб    Каланчацька центральна районна бібліотека не   отримала в дарунок книжки. Особливо цінними  для книгозбірні є подарунки авторів зі своїми автографами


   Свій двотомник  «Так было …» подарував бібліотеці учасник Великої Вітчизняної війни, наш земляк Микола Михайлович Пастернак.
    Народився Микола Михайлович першого січня 1923 року в селі Кулешів Погребіщенського району Вінницької області. В 1941 році закінчив Немирівське педагогічне училище, а в 1942 році – Дніпропетровське артилерійське училище й  зразу пішов на фронт.
    З 1942 по 1944 рік М.М.Пастернак воював на фронтах Великої Вітчизняної війни. В 1951 році Микола Михайлович закінчив Челябинський педагогічний інститут, на історичному факультеті.

   М.М.Пастернак захоплюється музикою, у 1965 році закінчив Херсонську музичну школу  по класу Баяна.
   


    Трудовий стаж Миколи Михайловича складає біля 60 років, працював на совість, для людей, для рідної країни.  



Двотомник «Так было…» охоплює великий проміжок часу, це спогади автора про події Великої Вітчизняної війни – пережиті самим Миколою Михайловичем та події сьогодення – очима автора. В книжках висвітлені індустріалізація, колективізація, культурна революція, голод 1932 – 1933 рр та 1946 -1947рр та багато іншого. 
Ця книга, як пише  сам автор, - «своєрідний короткий звіт-конспект про пройдене та побачене», щоб сьогоднішні та майбутні покоління не тільки пам’ятали події далеких часів, але й берегли пам’ять свої пращурів й учились у них патріотизму, уміли самостійно робити вірні висновки».
       Книжки написані просто, цікаво, доступною мовою. Двотомник буде цікавим, знадобиться всім, хто цікавиться історією Великої вітчизняної війни та післявоєнного життя.


  Каланчацька центральна районна бібліотека, наші читачі та відвідувачі масових заходів щиро дякуємо Миколі Михайловичу Пастернаку за дуже гарний та цінний подарунок та бажаємо міцного здоров’я, довгих щасливих років життя, вдячних читачів та й надалі великої сили та натхнення на ниві патріотичного виховання дітей та молоді.


  

Моє село – моя частинка долі…


     Днями до нашої Каланчацької центральної районної бібліотеки завітала відома на Херсонщині людина, знаний, досвідчений, високопрофесійний редактор – упорядник, письменник, краєзнавець, наша землячка Людмила Іванівна Постриган (дівоче прізвище Бугаєнко)
    Вчитель – філолог за фахом, вона довгий час працювала в рідній Гаврилівці Каланчацького району. Розумне, добре, вічне Людмила Іванівна «сіяла» й в сусідній Привільській школі та Каховському районі.
    З 1990 року Людмила Іванівна викладає українську мову та літературу Херсонським школярам. Де б не працювала, які б посади не займала, вона пронесла через десятиріччя велику любов до рідної мови, до рідного слова, до рідної землі, до свого села та його трудівників. А маючи неабиякий хист до літературознавства, сміливо почала писати, складати, упорядковувати, редагувати літературні скарби своїх друзів, знайомих, свої особисті та подавати до друку.


   Тривалий час була керівником шкільного гуртка «Літературне краєзнавство», з 2008 року – член літературного клубу «Елінг», а з 2010 – літературної вітальні та «Парусу надії». Чимало часу присвячує історико – краєзнавчим розвідкам.
    У 2009 році вийшла в світ  її перша книжка «Як же вас не любити, школо і сад …», присвячена 100-річчю з дня заснування рідного села с. Гаврилівка нашого Каланчацького району, де проживають її батьки, теж знані в районі вчителі.

      Людмила Іванівна друкувалася на сторінках газет «Зірка», «Слава праці». «Шкільний світ». Вона редактор збірки поезій «Степова перлина», автор довідника «Письменники Херсонщини», збірника біографічних даних «Приглашаем в Любоьвландию» (про батьків, рідну матусю Бугаєнко /Голуб, Надію Павлівну).
    Людмила Постриган нагороджена медаллю «За трудову доблесть»  та Почесною Грамотою Міністерства освіти України.
     Двічі дипломант літературного конкурсу імені Б.Лавриньова за літературно – навчальне видання «У життя – з казкою», двотомника літературознавчого видання «Своє і по-своєму» та книжки – літопису «На шкільному вітрильнику – океаном Знань».

    Підчас відвідин нашої бібліотеки Людмила Іванівна подарувала користувачам книгозбірні збірнички своїх творів «Приглашаем в Любоьвландию», «На шкільному вітрильнику – океаном Знань», бібліографічний покажчик «Лауреаты и дипломанты литературной премии имени Бориса Лавринева. 2010 – 2014 гг»..


    
    З творами Л.І.Постриган, її життєвим та творчим шляхом запрошуємо познайомитися у літературно – мистецькому залі Каланчацької центральної районної бібліотеки, на нашому літературному блозі у всесвітній мережі інтернет та на сторінках літературного Альманаху «Каланчак літературний»


Зазирнемо у літературний світ Людмили Постриган, разом з героями творів помандруємо на шкільному вітрильнику – океаном Знань… 




З чистої криниці ллється слово – дивограй   …


З письменником, поетом, піснярем, громадським діячем, членом Національної спілки письменників України Олегом Олексюком наша команда бібліотекарів та читачів Каланчацької централізованої бібліотечної системи познайомилася на V обласному ювілейному фестивалі молодіжного читання та права у м. Скадовську.
    Олег Васильович приїхав на фестиваль зі своїми літературними надбаннями, подарував декілька збірничків нашій центральній районній бібліотеці, не обділив увагою й свого друга – нашого  Каланчацького поета  Анатолія Суганюка. Доречі, їх єднає давня дружба, дружба споріднених поетичних сердець.Анатолію Степановичу він передав нами  дуже гарну книжку – один з нових своїх поетичних доробків.
     Олег Васильович Олексюк – уроженець м. Цюрупинська Херсонської області, навчався в Херсорнському училищі культури, Херсонському педагогічному університеті та Національному університеті «Києво – Могилянська академія».


    Олег Олексюк – є засновником та ідейним натхненником літературної кав’ярні «Ліtterra» у наших колег - при Голопристанській районній бібліотеці. Літературна кав’ярня «Ліtterra» вже багато років поспіль регулярно проводить свої засідання, залучає до літературного слова все нових й нових любителів та шанувальників, зацікавлює нових читачів до бібліотеки.

    З-під пера Олега Васильовича вийшло вже багато чудових творів, зокрема: "Казка бабусі Акації", "Ти - Україна",  "На добраніч", "Радуйся", перших трьох частин повісті у сонетах "Тисячовесни" - "Прошиті жаром", "Доки живі", "Небесами повінчані", "Затуманені плачем", збірок "Усмішка", "Арія струмка", "Переспіви пісень Кота Леопольда", "А у нас був Тарас", літературно-мовознавчого дослідження "Поетика творів Миколи Братана", збірки статей "До "Просвіти" та інші твори.


    З 2000 року Олег Васильович Олексюк очолює обласне об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта", а також є директором обласного видавництва "Просвіта". Редагує щорічний альманах дитячої та юнацької творчості "Чиста криниця". Він нагороджений медаллю "Будівничий України".
   Завдячуючи нашій зустрічі з автором на благодатній Скадовській землі  підчас фестивалю молодіжного читання та права наш літературно – краєзнавчий фонд Каланчацької книгозбірні поповнився творами цього Херсонського митця. Твори Олега Васильовича Олексюка приємно  збагатили  бібліотечку подарунків книжкового фонду нашої центральної районної бібліотеки.
      Щиро дякуємо Вам, Олеже Васильовичу, за чудовий дарунок та бажаємо й надалі невичерпної енергії, аби й надалі душа творча  Ваша невтомно працювала на благо нашої рідної Неньки – України та надіємося на подальшу співпрацю в рамках літературної кав’ярні «Ліtterra»  Голопристанської районної бібліотеки та нашого літературного об’єднання «Дивослово», які згуртували у наших  книгозбірнях талановитих літературних аматорів нашої  славної Херсонської землі.
На мир ! На радість ! На добро !

Великий  дар  дається  людині  –  бути  Татом !

Марія Йосипівна Баліцька
      Днями наша бібліотека  одержала чудовий подарунок – літературно – художнє видання, збірник віршів, оповідань, есе про Тата від упорядника,  редактора  і  автора декількох творів, члена Національної  спілки письменників України, члена Національної спілки журналістів України  Марії Йосипівни Баліцької  з Тернопільщини.               

      Відкривають збірник роздуми о. Мартина Хоміва:  «Величний дар – бути Татом !» і далі такі поетичні та філософські, такі теплі та зворушливі, такі ніжні та бентежні  оповідання, есе, вірші …  

 В передмові  до збірника  говориться:  «Татові» - колективний  Гімн тернополян найдорожчій Людині із вдячністю за подароване Життя.
   Книга «Татові» об’єднала 100 авторів – письменників, літераторів, творчих особистостей, які сотворили 133 присвяти: поетично і віршовано,  есе і оповідання, сповідь і замилування, - немов посадили Сад Пошанівку Тата, у якому також росте напутнє Слово священика, повчально –виховне Слово науковця – педагога, і Слово пошанівку батьків – зі Святого Євангелія.
    Кожне деревце – особливе.
    Кожна праця – Богу мила,
    Усе добре примножує радість.
    І повчально – великою є радість бути Татом.
У тій радості закладена могутня сила єднання,глибинна мудрість віків, працьовитість, вражаюча відданість і любов серця…»
       І дійсно, минає дитинство, ми дорослішаємо,  покидаємо родинне гніздечко, пропливають роки, десятиліття, іноді,  так складається в житті, що за повсякденними справами, проблемами, клопотами та негараздами … -  все нам ніколи, поїхати, відвідати, подзвонити, відвідати на цвинтарі, пом’янути добрим словом … ,  нажаль ми черствіємо душею …
       А в бібліотеках  ми проводимо цикли заходів до Дня Матері, до Міжнародного жіночого Дня 8 березня, до Дня сім’ї ,  й все про рідну Матусю.  Ми часто згадуємо Маму,  вклоняємось їй,  її світлої пам"яті ... , а про Тата …, дійсно,  у нас мало  пишеться,  згадується... В книжці  піднято дуже важливу  та  зворушливу  тему  -  цікаву, конче потрібну  -  щоб  не  черствіли ми душею та наші діти та онуки !!!

Давайте замислимось, що для нас  -  Тато !   Ось що думає з цього приводу  Оксана Коваль, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психологічних та педагогічних  дисциплін Тернопільського НЕУ:  
«За що ми можемо подякувати своєму татові:
За те, що:
-  дав нам життя.
-  жертовність і мудрість.
-  радів нашим успіхам, але ніколи не штовхав до них.
-  допомагав, коли міг, піклувався про наші матеріальні та духовні потреби.
-  навчив відрізняти правду від брехні,  до якої відносив: жалість до себе, осуд інших людей, обговорення людини, якої не було поряд.
-  був прикладом в усьому.
-  любив нас, був справедливим і тактовним, поважав нашу гідність.
-  години щирого спілкування.
-  спогади про власне дитинство  і розуміння усіх наших вчинків.
-  навчив цінувати життя, дякувати Господу за усі блага, радіти кожній хвилині і кожному маленькому успіху.
-  стремління допомагати усім, кому ми здатні допомогти, співчувати у прикрощах та радіти за успіхи близьких.
-  випробування, життєві уроки,  за безцінний досвід…
    За що дякувати своєму таткові – вибирайте самі. Та  пам’ятайте, що  ранню старість і хворобу татові приносять не  тільки праця, утома, а й сердечні хвилювання,переживання, тривоги, прикрощі, яких завдаємо ми, діти.
    Тож, вдячність – це пам’ять серця, подяка за добре ставлення, за допомогу. Учімось бути вдячними татові:  говорити теплі слова, робити добрі справи і, впевнена, легкість, взаєморозуміння і доброта завжди буде у кожному домі, а головне – у кожному серці.   Будьмо вдячними !»
           З цим прекрасним збірником   можна познайомитись в читальній залі центральної районної бібліотеки. Своїх користувачів та відвідувачів книгозбірні ми запрошуємо на її презентацію, яка відбудеться  у травні цього року, надіємось, що на це літературне свято приїде до нас  і  Марія Йосипівна.
    Від щирого серця дякуємо Вам, шановна  Маріє Йосипівно,  за Чудову Книжку.  Для нашої бібліотеки - це дійсно,  дуже цінна  знахідка !  


           

      Відомий вчений, письменник,

                 краєзнавець, дослідник краю ...


    
       Йтиметься про Володимира Михайловича Пащенка - відомого вченого, письменника, дослідника нашого краю, про геніального парково - ландшафтному творінні талановитих підприємців і щедрих меценатів роду Фальц - Фейнів ...
         Володимир Михайлович Пащенко народився 15 вересня 1950 року в селі Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області в родині фахівців - аграріїв. Закінчив географічний факультет Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченко (1977). У 1979 році захистив кандидатську, в 1992 р - докторську дисертацію. 
       Сьогодні Володимир Пащенко доктор географічних наук, професор, відомий в науковому світі людина. Як учений, В. Пащенко зробив великий внесок в розвиток теорії та методології ландшафтознавства і природної географії в цілому. Володимир Михайлович ввів такі наукові поняття як геоморфологія, геореали, некласична методологія.  
       Більше 20 років В. Пащенко є членом президії Українського географічного товариства. Крім того що Володимир Михайлович відомий як серйозний учений, він ще добре знайомий в літературних колах як автор багатьох художніх творів. 
       З 1999 року Володимир Михайлович Пащенко - член національної спілки письменників України, хоча, як зізнається сам автор, вірші писав ще в юності, а доленосним для себе вважає знайомство в 1988 році з Олесем Гончаром, який підтримав автора в поетичній творчості і вселив віру в свій творчий потенціал. Автор видав серію літературно - художніх творів "Незгай Козоріг (Євген Мурава)", "СТРУМІНЬ життя», «Соколине» (1996), «Пелюстки Всесвіту» (1997), «Хрестоцвіт» (2000), «Козачка» (2001), «Бабуся Варка» (2002), «осонні« (2006). Будучи великим патріотом В. Пащенко заснував і здійснює видання серії українознавчих досліджень в художній формі: «Українські достойники» (в 2002) і «Рідні місця українців» (в 2008). 
       Саме в серії «Українські достойники» вийшла книга «Степові орли понадальпійські».  

Серйозна історико - художня монографія у віршах, яка свідчить про незвичайний потенціал автора як науковця і творчої людини. Для нас, жителів цього регіону, особливо приємно те, що головні дійові особи цієї книги - рід баронів Фальц - Фейнів. Адже загальновідомо, що саме сім'я Софії Богданівни Фальц - Фейн, перетворила ці безводні, а значить, мляві степу в зелені оази. Згадайте, хоча б, всесвітньо відому Асканію-Нова, геніальне парково - ландшафтне творіння Фальц -Фейнов.
     У бібліотеках Каланчацького району Херсонщини можна знайти не одну книгу присвячену баронам Фальц - Фейн, а так само краєзнавчих досліджень присвячених цьому достойному роду, але сміливо можна стверджувати, що саме в книзі В. Пащенко наводяться цікаві факти з не такий вже і безхмарного життя однієї з найвпливовіших сімей півдня України середини XIX - початку XX століття. Безцінний фактаж, докладна генеалогія, розлогі коментарі, архівні фото - ось, що робить цю книгу не тільки цікавою, але й дуже корисною.

      
       «Степові орли понад альпійські» породили масу питань, на які у нас, читачів, з'явилася щаслива можливість отримати відповіді. Зовсім недавно Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. Лавріньова організувала відеоконференцію, в якій брав участь і сам автор монографії - Володимир Пащенко, Чаплинська, Нововоронцовська і наша Каланчацькому районі бібліотеки. 





         Володимир Михайлович показав себе найцікавішим співрозмовником, терплячим, ввічливим, глибоким, вдумливим, інтелігентною людиною. Особисте знайомство з Е.-А. Фальц -Фейном нині котра проживає в Ліхтенштейні, давало право і підставу автору зі знанням справи відповідати на запитання учасників відеоконференції. «А як барон відреагував на книжку? Чому саме вони герої книги? А якими рисами потрібно володіти, щоб потрапити в Ваш історико - літературний пантеон? Чому сьогодні багаті люди не так щедрі? ... »
        Питання ... Питання ... Шкода часу не вистачило запитати ще про якісь -то важливі речі, але однозначно Володимир Пащенко змусив задуматися багато про що в нашому сьогоднішньому житті, моральні аспекти, моральних моментах, про вічність, про те, що кожен з нас залишить після себе ...
Трохи про саму поемі. Поема Володимира Пащенка - епічне художесвенное полотно з багатоплановим історичним, природознавчих сюжетно-психологічним наповненням, охоплює Таврійські реалії останньої чверті другого тисячоліття і розкриває драматичні долі династії восьми поколінь німецького колоністського роду Фальц-Фейнів. Ємко і стисло, з емоційною силою і наукової достовеностью автор, наукознавець-географ за фахом, передає основні події та обставини виживання і стабільності успадкування розквіту сім'ї талановитих підприємців і щедрих меценатів. Вони перемогли труднощі освоєння безводної степової зони Причорномор'я і внесли вагомий внесок в розвиток господарства, збереження і примноження природи північній Таврії. Головні герої поеми - засновниця порту Хорли Софія Богданівна Фальц-Фейн, її син Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн - природолюб і зоологексперіментатор, творець «Асканії-Нова», тепер біосферного заповідника, що носить його ім'я, її онуки: Олександр Олександрович, один з піонерів вітчизняного літакобудування та повітроплавання, Едуард Олександрович, барон, сьогоднішній глава роду, відомий меценат, Едуард Фрідріхович, син засновника заповідника і простої української дівчини, Ліхтенштейновскіе нащадки якого, є спадкоємцям знаменитого роду.

Основна ідея твору - патріотична, повчальна для наших сучасників, всеперемагаюча любов до української землі тих, хто на ній народився, виріс, кому вона дала путівку в життя ...
Його твори користуються великою увагою серед наших читачів, бібліотекарів, членів літературного об'єднання «Дивослово», учасників читацьких клубів за інтересами «Старшокласник» і «Спілкуймось!», Краєзнавців, жителів району, гостей краю ...


Загляньте до нас в читальний зал, тут зібрані матеріали про життєвий і творчий шлях Володимира Михайловича Пащенка, познайомтеся з його книгами, повірте, вони дуже цікаві!
         І ви будете приходити до нас знову і знову!  


ГРИГОРІЙ РУДНИЦЬКИЙ -
ВІДОМИЙ ЖУРНАЛІСТ,   КРАЄЗНАВЕЦЬ, ДОСЛІДНИК   «ЗЕМЛІ СТЕПОВИХ ПІРАМІД», НАШ ЗЕМЛЯК.
   Григорій Андрійович Рудницький - журналіст, автор трьох книг, упорядник довідника «Тарас Шевченко і Крим», Лауреат кількох Всеукраїнських премій-Яра Славутича за краєзнавче дослідження «Земля степових пірамід» і Фонду Т.Г.Шевченка «У своїй хаті своя й правда, і сила, і воля »- за публікації шевченківської тематики. 
     Народився Григорій Андрійович першого квітня 1936 року в селі Новокиївка Каланчацького району Херсонської області, в 1963 році з відзнакою закінчив історико-філософський факультет Кримського педінституту ім. М. В. Фрунзе. Наступні роки з 1964 по 2003 працював в редакціях кримських газет, популяризував на їхніх сторінках гру в шашки. Він майстер спорту з композиції, чемпіон України в 1986 і 2010 роках, член -кореспондент петербурзької Академії шахового і шашкового мистецтв. На краєзнавчі та культурологічні теми пише з 1990 року, його статті публікувалися в багатьох країнах світу - Австрії, Бразилії, Канаді, Нідерландах, Німеччині, Сполучених Штатах Америки ...       Як краєзнавець - дослідник, Григорій Рудницький не забуває свою малу батьківщину, активно співпрацює з нашої Каланчацької центральною районною бібліотекою, дарує свої книги.


   Ось і зовсім недавно Григорій Андрійович зробив нам прекрасний подарунок - подарував свою книгу «Земля степових пірамід». Це книга про освіту сіл, заселення міст Лівобережної Херсонщини починаючи з останньої чверті XVIII століття до середини 1870 років. У книзі представлені також обрані нариси автора, присвячені Таврійським промислів і забутим чи не часто упомяналось тепер історичним особистостям.   
       Особливо цінно для нас те, що, як написав сам автор, 
«... майже всі довідки в ній складені з використанням архівних даннях і їх спрямованість, крім іншого, пов'язана з усуненням неточностей, ідеологічних міфів, присутніх в херсонка томі« Історії міст і сіл УРСР ».
     Крім того, Григорій Андрійович пише, що «... вперше сказано, буквально витягнуто із забуття історичні факти про невеликі селах, зокрема Привілля, Ленінці, інших поселеннях, не кажучи вже, про вже неіснуючих поселеннях». 
     Свій збірник статей автор поступово доповнює новими нарисами і фактами, по крупицях збираючи матеріали в архівах.
     Історико - краєзнавчі статті Григорія Андрійовича Рудницького, надруковані в нашій районній газеті «Слава праці», а тепер уже і подаровані книги, дбайливо зберігаються в краєзнавчому секторі читального залу нашої центральної районної бібліотеки та завжди до уваги наших відвідувачів.           

     
      
     



Наше слово про "Славу праці"

           У нашої бібліотеки багато друзів, але районна газета «Слава праці» - особливий друг, наша дружба і співпраця перевірені роками, десятиліттями, і ще газета - постійний помічник, колега, пропагандист і популяризатор наших ідей, акцій, конкурсів, фестивалів, проектів і грантів , вона постійно пише про наших буденних справах, успіхи і досягнення, про наших людей - сьогоднішніх трудівників і ветеранів бібліотечної справи, дуже рідко виходить номер газети, щоб на її сторінках не було б хоч маленької заміточка про бібліотеки  Каланчацької ЦБС.
 Наша "Районна" - особлива газета, вірний друг бібліотек, єдине періодичне видання району, саме читане в нашій бібліотеці.      
 "Слава праці" -  НЕ чернетка історії, а справжня літопис Каланчацького краю.
 Ми дбайливо зберігаємо, пропагуємо і даємо в користування відвідувачам підшивки всіх номерів газети, які накопичили з 1967 року, з дня утворення Каланчацького району. (На жаль попередні видання газети, під назвою "Червоний Перекоп" з 1931 по 1966 рік у районній бібліотеці не збереглися) і створили бібліографічний посібник «Каланчацький бібліотека на сторінках періодичних видань», левова частка яких в районній газеті «Слава праці» та налічує 705 статей.


 Більше вісімдесяти цікавих, наповнених неординарними подіями років творчої праці ... Кожен день, тиждень, місяць, рік особливий, пам'ятний для невеликого колективу редакції на чолі з Головним редактором Галиною Єрмишко





 Ім'я Галини Йосипівна Єрмишко нерозривно пов'язане з ім'ям газети.
Галина Йосипівна - журналіст з великої літери, з 40 - річним досвідом роботи на терені журналістики, Лауреат Золотої Медалі української журналістики ... і просто, чарівна жінка! Газета для неї - її життя, її свята і будні!
       Наше життя щодня наповнюється новими знайомствами, зустрічами, цікавими і неповторними людськими долями, про цих трудівників вона оповідає, успіхи їх прославляє, інформує про важливі та цікаві, приємних і не дуже події, нарікає про невдачі, розмірковує про високий і не забуває про будні, повертається спогадами в минуле і мріє про майбутнє, щотижня робить новий запис в особистий щоденник оповідань Каланчацького району Херсонщини.

      І життя наше стає красивішим і яскравіше! Сила газети - в публічному і глибинному висвітленні проблем, що хвилюють жителів нашого району, в широкому активі небайдужих кореспондентів і вдячних читачів.
       Для нас «Районна» асоціюється з Галиною Йосипівна, адже вона багато років поспіль майже сама «створює» номер за номером. І не було випадку, щоб газета не «вийшла» або «не дійшла» своєчасно до своїх читачів. І ще, за понад 80 річний «стаж» газети не було однакових або подібних номерів ...
      Ще предки стверджували: якщо усне слово розчиняється в повітрі, то написане зберігається, іноді назавжди.
       Наша «Слава праці» успішно витримала перевірку часом і труднощами, завжди цікава і змістовна і, як все в природі, - Неповторна.
       У складних економічних умовах наша газета продовжує безкомпромісно виступати на захист прав людини, об'єктивно висвітлювати різноманітність подій, якими насичена наша сучасна життя, відрізняється небайдужістю журналістської позиції, має своє обличчя, визнання читачів і свій, рівний європейському, стиль.
      Завдяки творчому підходу Галини Йосипівна і колективу редакції газети люблять і читають далеко за межами району і області. На сторінках «Слава праці » кожен знаходить для себе інформацію і впевнений, що його надії і очікування не марні.
      Районну газету «Слава праці» з бібліотеками району пов'язує давня і тепла дружба, плідну співпрацю, ми часто висвітлюємо на її сторінках не тільки свої інновації, а й поточні справи, часто самі готуємо матеріали для газети. А редакція вже багато років поспіль безплатно дарує всім нашим бібліотекам своє видання.
    Нехай завжди наша газета буде кращим другом, помічником, порадником, консультантом, «Довідковим бюро», вісником нових добрих справ і подій і уважним співрозмовником.
       А Вам, шановна Галина Йосипівна, і працівникам редакції з кожним новим номером газети все нових і нових успіхів і творчих знахідок, уваги, надійних ділових партнерів і активних громадських кореспондентів і день у день побільше підкорених читацьких сердець.
Ми горді дружбою з рідною газетою і колективом редакції!
       А ці квіти для Вас, шановна Галина Йосипівна!



           І символічно, що ці красиві троянди відсвічує у воді - так Ваше слово доходить до вдячним читачам і віддзеркалює в їх серцях !!! 












        Журналіст, краєзнавець, людина з великої літери!

                             Валентин Семенович Чістіков!
Жителям району та й усієї Херсонщині він відомий, як багаторічний, знаючий, дуже авторитетний редактор газети «Слава праці» та голова райкому профспілки працівників АПК.
        Він увійшов в історію нашого району ще очолюючи колектив редакції - 15 безперервно років, хоча не всі можуть собі уявити, скільки сил, енергії і організаторських здібностей було необхідно щодня вкладати, випускаючи газети, брати участь в громадському житті району, наставництво молодих ...
 Але, не тільки, величезний слід, залишений Валентином Семеновичем в нашому Таврійському краї, як члена Спілки журналістів, як краєзнавця і просто шляхетну, порядну людину, якого любили і поважали в усьому Каланчацькому районі і далеко за його межами.
        Народився Валентин Семенович в передвоєнний час - в січні 1937 року. Важке військове дитинство ... Воно не стало йому на заваді в навчанні, тяга до знань проявилася рано ...    Успішно закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут ім. А.Д. Цюрупи.
       У селище Каланчак переїхав в 1967 році, був призначений на посаду головного редактора районної газети. До цього часу працював літературним працівником в селищі Горностаївка, заступником редактора районної газети в м Скадовську Херсонської області.
      
Працюючи на посаді редактора районної газети в нашому районі, згуртував дружний, високопрофесійний колектив, активно залучав громадських кореспондентів і помічників, був наставником молоді. Редакція районної газети, під його вмілим керівництвом, постійно вдосконалювала , покращувала вигляд районки, включала нові рубрики та розділи, газета росла, ставала яскравіше, цікавіше, її тираж зростав день у день, з року в рік ... 
     Життя розпорядилося так, що далі він очолив райком профспілки працівників сільського хазяйства і пропрацював на цій посаді 26 років.
    
Уже перебуваючи на заслуженому відпочинку, багато часу приділяв збору краєзнавчих матеріалів, опублікував історичні нариси «Каланчак. Історичний нарис »(2003).
     В історичному нарисі, позбавленому будь-яких не було домислів, представлена ​​історична картина життя нашого селища Каланчак, етапи його становлення. Цьому передувала велика краєзнавча і пошукова робота в архівах, тому нарис не згрішить домислами, а представлені справжні історичні факти, по крупицях зібрані Валентином Семеновичем протягом майже сорока років його життя. У книзі він закликає: «... люби і знай свій край. Пишайся чистими джерелами виникнення і розвитку селища ».
           У 2006 році вийшла друга його книжка «Дорога в два десятиліття». 
Це публіцистичний нарис про життя, успіхи і досягнення однієї з наймасовіших громадських організацій, безпосереднім керівником якої він був обраний - профспілка працівників сільського хазяйства району, яка об'єднувала в своїх рядах 37 первинних колективів, а на обліку перебувало болем шести тисяч прославлених трудівників ...
        Ще в 60-х роках минулого століття, коли зародилася ідея написати многотомник «Історії міст і сіл УРСР», він входив до складу редколегії і брав активну участь в зборі матеріалів по нашому Каланчацького району Херсонсеой області, у нього з'явився величезний інтерес з вивчення порту Хорли . Його до глибини душі вразило, схвилювало і зацікавило новаторство і титанічне працьовитість і людяність баронеси Софії Богданівни Фальц -Фейн, любов до Батьківщини в роки лих героїв - земляків, невтомну працю сільських трудівників і до 110 річниці від дня заснування населеного пункту «Хорли» в 2007 Цьогоріч він зібрав, узагальнив матеріали і видав історичний нарис «Хорли. Перлина біля моря ».
       
Валентин Семенович був найцікавішим співрозмовником, бажаним гостем в колективах, його мова рясніла краєзнавчими історичними фактами, перепліталась приказками і прислів'ями, жартами і гумором ...       Він часто зустрічався з молоддю, учнями шкіл району, дуже цікаво розповідав про історію рідного краю, його розповіді були настільки цікавими , захоплюючими, що зустрічі часто затягувались, а слухачі не хотіли розходитися, і просили розповісти ще щось цікаве з історії рідного краю ...

      
В.С.Чістіков - Член Спілки журналістів України, член президії районної Ради Ветеранів.


    Нагороджений ювілейною медаллю до 100-річчя В. І. Леніна, нагрудним знаком Федерації профспілок України «Профспілкова відзнака», орденом «Трудового Червоного Прапора», медаллю "Ветеран праці", багатьма грамотами, подяками ...

         20 червня 2013 року Валентин Семенович Чістіков пішов з нашого життя, покинув це світ,  залишивши добрий слід на цій землі, а пам'ять   про нього житиме в наших серцях і пам'яті вдячних нащадків.  


   
З книгами нашого краєзнавця Валентина Семеновича Чістікова пропонуємо Вам ознайомитися в читальному залі Каланчацької центральної районної бібліотеки Херсонської області.
  Ласкаво просимо !


 


Марія Ярова - колега,  
письменник, один Каланчацької ЦБС

  Марія Пантеліївна Ярова - відома особистість на Херсонщині і далеко за межами нашої області.         
   Двадцять років своєї трудової діяльності вона присвятила бібліотечній справі працюючи на посаді директора Голопристанської централізованої бібліотечної системи.
    А народилася 4 серпня 1937 року в м Гола Пристань Херсонської області. Закінчила Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка на факультеті журналістики. Член національної Спілки журналістів України. Крім університетської освіти придбала і медичне.
     Протягом багатьох років Марія Пантеліївна друкувалася на сторінках Голопристанської районної газети «Заповіти Леніна», нене це газета «Голопристанський вісник».
    За великі професійні і творчі заслуги Марія Пантеліївна нагороджена дипломом «Почесний громадянин міста».
    В її письменницької напрацювання значна кількість творів історичної тематики, художні твори, нариси, повісті, оповідання для дітей і дорослих.
     Своєю творчістю Марія Пантеліївна постійно утверджує думку про те, що у людини не буде майбутнього, якщо він не знає своє минуле.
    Марія Пантеліївна Ярова зробила щедрий подарунок читачам Каланчацької бібліотеки - подарувала своїм колегам і друзям бібліотечку своїх творів.
    В читальному залі центральної районної бібліотеки оформлена виставка «Подарунки бібліотеці», де представлені і книги Марії Яровий.
    Ми пропонуємо читачам і відвідувачам нашої бібліотеки, гостям краю ознайомитися з чудовими творами Марії Пантеліївни Яровий та матеріалами про її життєвий і творчий шлях. 

Всі подаровані книги на її рідній українській мові:
1.     Каменська С.В., Ярова М.П. Гола Пристань: Короткий нарис, 1995.- 29с. 
2.     Ярова М.П.Стрічка любові.- Гола Пристань: «Літера», 1996.- 125с.
3.     Ярова М.П. Логограма.- Херсон.- 35с.
4.     Ярова М.П. Плач среди ночі.- Херсон, 1999.- 30с.
5.     Ярова М.П. Пролежні.- Гола Пристань, 2000.- 45с. 
6.     Ярова М.П. Під зорею святого Георгія: Повість.- Херсон: «Скіфи», 2002.- 210с .: іл.
7.     Ярова М.П. Брітік О.А. На бістріні життя: Документальна повість.- Херсон: «Титан», 2003.- 183с .: іл.
8.      Ярова М.П. Гаді на водопої: Нарісі.- Херсон: «Айлант», 2004.- 71с .: іл.
9.      Ярова М.П. Чи не мій гріх: Нарісі.- Херсон: «Айлант», 2005.- 62С.
10.  Ярова М.П. Буба: Вірші, оповідання, казкі.- Херсон: «Айлант», 2006.- 144с., Іл.
11.  Ярова М.П. Три пам'яті: Оповідання, нарісі.- Херсон: «Айлант», 2007.- 175с.
12.  Ярова М.П. Зламане Хрест: Повість.- Херсон: «Айлант», 2008.- 227с.
13.  Ярова М.П. Рядові історії: Збірка історічніх оповідань з життя Голопрістанщіні.- Херсон: "Айлант», 2009.- 101с .: іл.
14.  Ярова М.П. Сіль рідної землі: Повість.- Херсон: «Айлант», 2010.- 112с .: іл.
15.  Ярова М.П. Відпале гілля: Роман.- К.- Херсон: «Просвіта», 2010.- 174с.
16.  Ярова М.П. Зозуля з інтернату: Повісті, оповідання.- К.- Херсон: «Просвіта», 2010.- 95с.
17.  Ярова М.П. Мадам Із Броварів: Оповідання.- К.- Херсон: «Просвіта», 2011.- 78с.   
18.  Ярова М.П. З-під пилу віків: Роман.- Київ-Херсон: "Просвіта", 2011.- 188с.
19.  Ярова М.П. На долонях Всесвіту.- К.- Херсон: "Просвіта", -2012 100с.
20.  Ярова М.П. На тому березі.- К.- Херсон: "Просвіта", 2012.-120с.
Ми дякуємо Марію Пантелеевна Яру за чудові книги, дякуємо також нинішнього директора Голопристанської ЦБС Галину Володимирівну Шмагель за співпрацю і подарунки.
Від щирого серця бажаємо Марії Пантеліївни нових і нових творчих знахідок, великих успіхів, високого визнання і побільше підкорених читацьких сердець.

Немає коментарів:

Дописати коментар