«Грай, сопілко, грай»
Керівник самодіяльного народного ансамблю народних інструментів Партизанського
селищного будинку культури, звання присвоєне у 1978 році, це перший колектив,
який отримав це почесне звання «самодіяльний народний». Приїхавши в смт Каланчак, В.М.Куршпіль працював
викладачем в музичній школі де й створив колектив народних інструментів з
числа колег та активних учасників
художньої самодіяльності у 1974 році.
Вадим Миколайович - незмінний керівник
оркестру, репертуар музичного колективу
складає більше 50 творів. Оркестр бере
участь у багатьох масових заходах в районі, він
постійний учасник районних,
обласних та республіканських конкурсів. Ансамбль неодноразовий
учасник регіонального фестивалю –
конкурсу хорового виконавства «Чорнобаївський
заспів», нагороджений дипломом III – ступеню на регіональному огляді «Чумацький
шлях» та іншими високими нагородами, користується великим авторитетом та
любов’ю серед жителів місцевої громади.
Слава про цей коллектив шириться далеко за межами району та області з першого дня його створення, він бере активну участь в усіх концертах,
оглядах самодіяльності, в районних та обласних конкурсах, фестивалях, оглядах.
Колектив працює стабільно вже 37 років, сьогодні він ще й акомпанує
хору Жовтневському селищному будинку культури. В репертуарі колективу
багато творів, автором яких є сам Вадим Миколайович. Вадим Миколайович Куршпіль
– автор музики Гімна Каланчака. Вадим Миколайович є Курінним, Отаманом
Каланчацького Куреня Олешківської Січі Українського козацтва, у 2006 році
видрукував збірник віршів та пісень «Козацька поезія»
Білий цвіт
слова
і музика В. Куршпіля
Летять птахи до рідної оселі
Туди
де народилися й росли
І чути клекіт радісний веселий
Додому повернулись журавлі,
Приспів: Білий цвіт
Це весни вітання,
Це весни вітання,
Білий цвіт
Це пісні пташок,
Білий цвіт
Це палке кохання,
Білий цвіт
Барви
всіх квіток.
А ось пливе лебідонька білява
І біля неї лебідь проплива
Зібралися вони до шлюбу в парі
Народиться щаслива сім'я.
Приспів.
І ми з тобою стрілися весною
Нам випала щасливая зоря
Кохання повело нас за собою
І серце з серцем щиро розмовля.
Приспів.
***
Королева із Каланчака
слова
А. Суганяка
музика В. Куршпіля
Народившись в бузковім розмаї,
У солонім таврійськім краю,
Все життя мене поруч тримаєш,
Визначаючи долю мою!
Тавричанка моя
Степовичка моя
Ти як вітер зі степу палка
Степовичка моя
Тавричанко моя
Королева із Каланчака.
Щось в тобі від козачки й турчанки,
Ти як пісня бринчиш степова,
Працьовита, кмітка тавричанка,
Ти легенда народу жива.
В жилах кров шуменить бунтівнича
Гордих прадідів із Турбаїв,
Непокірна в тобі степовички,
І шалена покірність її.
Ти сльоза, що застигла на вії,
Ти пекло вогненне і рай,
Щось в тобі є від Діви Марії,
Щось в тобі від Марусі Чурай.
Ти і мати, сестра і дружина
Заспіваєш і чуєш під спів,
Ти південна дочка України,
Степовичка солоних степів.
***
Грай сопілко, грай
сл. і музика В. Куршпіля.
Про вітри морози
Про
весняні грози
І пекуче сонце
Аж за небокрай
Приспів:
Грай сопілко, грай
Душу звеселяй
Пісню нам заграй
Про Таврійський край.
Про річки повиті
Колоски налиті
Про героїв праці
Пісню заспівай
Приспів.
Про лани широкі
Врожаї високі
І рожевий край
Хлібний коровай
***
Пісня
про Каланчак
сл. А. Суганяка муз. В. Куршпіля
На Чумацькім шляху, недалеко від Чорного
моря
,В лоні сонячних шат помаранчево зріють
хліба.
Тут не відають зла, а в стосунках цінують
прозорість,
Каланчацька земля ти моя зоресвітна судьба.
Каланчак! Каланчак! Степове провінційне
містечко,
Це оаза душі між безкраїх таврійських
степів.
Тут наш отчій поріг, наше рідне родинне
гніздечко.
Все, що кожен із нас ще з дитинства навік
полюбив.
На Закладці мій дім, на Куцівці живуть мої
друзі,
Шеребівка й Базар, як симфонія в серці
звучать.
Позбиравши струмки, з дренажів свої води в
напрузі,
В Чорне море несе мальовнича моя Каланча.
Є чимало країв пречудесних на всих
континентах,
Та у коленого з нас найрідніший є клаптик
землі.
Де щемливий архів пережитих в дитинстві
моментів,
Тут відчуємо знов, перші радощі наші й
жалі.
Немає коментарів:
Дописати коментар