У моїх віршах - мої переживання!
Людмила Юріївна Леоновець народилася на Херсонщині в
селі Архангельське Високопільського району в 1958 році в сім'ї
віруючих.
Після закінчення школи в 1975
році переїхала на постійне місце проживання в смт Каланчак. Влаштувалася
на роботу, вийшла заміж, народила двох синів. У сфері зв'язку, у ВАТ
«Укртелеком», пропрацювала 35 років, зараз на заслуженому
відпочинку. Християнка, член церкви «Христос-світові»
Писати вірші почала в 2006
році. Вірші Людмила Юріївна пише російською та українською мовами, в
основному на християнську тематику.
Людмила Юріївна про себе
пише так: «Вірші для мене - дар Божий, який прийшов зовсім несподівано і за
який я дуже вдячна Господу. У простих невигадливих рядках відображені мої
переживання: смуток і радість, надії і помисли, а також слова великої подяки
Богу за все, що Він робить в моєму житті, за всі щедрості і благословення, за
обітницю віри і за Його невимовновелику любов. Я намагаюся розповісти про
цю любов у віршах. Можливо, вони доторкнуться чийогось наболілого серця і
воно з надією відкриється до Бога».
Людмила Леоновець - учасниця масових
заходів, член читацького об'єднання за інтересами «Дивослово», яке вже багато
років поспіль працює при центральній районній бібліотеці.
Матеріали про Людмилу
Юріївну Леоновець та її вірші зберігаються в читальному залі Каланчацької
центральної районної бібліотеки. Приходьте в бібліотеку, знайомтесь з
віршами Людмили Леоновець - і Вам відкриється незвідане досі поетичне джерело
переживань і знахідок, віри, надії і велика любов до Господа.
***
В греховном мире хаоса и зла
Ты не познаешь радости блаженство.
И сколько знаний не приобрела,
Лишь в Господе постигнешь совершенство.
Его дела безмерно велики,
И верен в своем слове Он всегда.
К Нему с мольбой протянутой руки,
Поверь, Он не отвергнет никогда.
Нас искупил ценою собственной крови,
Он нас хранит и пребывает всюду с нами.
Столь сильной, всеобъемлющей любви
Не мыслимо найти под небесами.
Его обетования святые
Прекрасней драгоценных жемчугов,
И наставленья – мудрые, благие,
И радость, как река без берегов.
Богатства многие приобрести б ты в жизни мог,
Но не купить за все сокровища Вселенной
Спасенье, что дает тебе Сам Бог -
Бесценное Его благословенье.
С надеждой в свою жизнь Христа впусти,
Лишь в покаянье припади к Его ногам.
Он ждет тебя, давно уже простив,
Он – путь к благословенным небесам.
(28.10.07)
***
Послушай, друг, без сожаленья
Ненужных мыслей рой гони.
К чему напрасные сомненья?
Что принесут тебе они?
Ведь только в тягость огорченья
И разочарований грусть.
Печаль и слезы непрощенья
Уйдут из жизни твоей пусть.
Любовью неземной согрета
Ты Богу сердце отвори,
И лучезарным, чистым светом
Вдруг засияешь изнутри.
И необузданная радость
Тебя поднимет к небесам.
И ощутив свободы сладость,
Поверишь Божьим чудесам.
Тогда, готова к жизни новой,
Преодолеешь ты черту,
Ту грань увидишь, за которой
В жизнь воплощенную мечту.
( 12.03.08)
***
МРІЯ
Приходить мрія у твоє життя,
Можливо, перша й, мабуть, не остання –
Хвилююче, тривке переживання,
Захоплююче, світле відчуття.
І хоч ідеш до неї ти роками,
В своїй уяві виразно малюй
І дуже близько вже її відчуй,
І доторкнись до мрії ти руками.
Виношуй її в серці і жадай,
Бо ти чекати зовсім не втомилась.
В подяці Богу славу віддавай,
Немовби твоя мрія вже здійснилась.
(06.04.08)
***
З любові народилося життя,
З великої, правічної любові.
І це найбільше в світі почуття
Черпаю я завжди в святому слові.
Господь у серці запалив вогонь,
Нехай завжди горить світильник віри.
Приймаю спрагло із Його долонь
Благословіння, що дарує Він без міри.
Потоки неземної чистоти
Моє єство гріховне омивають.
Лиш в Ньому святість можна обрести,
А мир і радість душу зігрівають.
У серці ніжна музика звучить,
В думках своїх я мов лечу до неба.
Господь, дорогоцінна кожна мить,
Що знову наближа мене до Тебе.
В Твоїй присутності змовкають голоси
І навіть позахмарні гори тануть.
А всі творіння неймовірної краси
Свого Творця постійно величають.
З любові народилося життя,
З велокої правічної любові.
З найдивовижнішого в світі почуття,
Яке лежить у Всесвіта основі.
(14.01.07)
***
Поговори, Господь, со мной,
Твой голос слышать я хочу.
Склонив колени пред Тобой
Я в ожиданьи помолчу.
Когда печалюсь и грущу,
И кажется, весь свет не мил,
В Тебе покой я отыщу
И Ты прибавишь новых сил.
Поговори, Господь, со мной,
Я снова жду тебя в тиши.
Утешь меня, Спаситель мой,
Ко мне на помощь поспеши.
Укрой меня и защити,
И слезы горькие утри,
Чтоб существом всем ощутить
Прикосновение любви.
В час ранней утренней зари,
Вечерней тихою порой,
Общенья радость подари,
Поговори, Господь, со мной.
(29.03.08)
Немає коментарів:
Дописати коментар